Більшість населених пунктів деяких районів області користуються питною водою, яка не відповідає гігі

У зв’язку з відсутністю будь-яких методик оцінки впливу якості питної води на здоров’я людини, без яких неможливо провести обґрунтований санітарно-гігієнічний аналіз впливу питної води по хімічних показниках, інформація щодо якості питної води надається за даними Запорізької обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Про це інформує офіційне джерело Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької облдержадміністрації.

Погіршення стану здоров’я населення у зв’язку з вживанням питної води може бути інфекційної і неінфекційної природи. У останньому випадку вплив на орга­нізм людини пов’язаний з особливостями хімічного складу води.

На теперішній час у Запорізькій області експлуатується 1327 джерел централізованного питного водопостачання (2012 - 1318), 474 господарсько-питних во­допроводів, у тому числі 53 комунальних, 39 відомчих, 381 сільських та 1 міжрайоний, 853 свердловини (2012 - 791).

Більшість населених пунктів Бердянського, Василівського, Гуляйпільського, Мелітопольського, Михайлівського, Пологівського, Приазовського районів ко­ристуються питною водою, яка не відповідає гігієнічним нормативам по органо­лептичних властивостях і санітарно-хімічних показниках (мінералізація, підвище­ні концентрації заліза, марганцю).

За 2013 рік у цілому в Запорізькій області на мікробіологічні дослідження всього відібрано 8726 проб питної води, з них - 1,7% (у 2012 - 1,44% ) не відпові­дають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначення для споживання людиною”, що свідчить про мінімальний ступінь потенційного ризику питної води (середній відсоток відхилень по Україні за 2013 - 2,2 %).

На хімічні показники відібрано 7143 проб, з відхиленнями від гігієнічних нор­мативів 11,7%, що дещо вище рівня попереднього року (у 2012 -11,4%).

Вказана ситуація склалася внаслідок того, що біля 80% води підземних джерел області мають перевищення показників по вмісту заліза, марганцю, загальної міне­ралізації та жорсткості і не відповідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 “Гігієніч­ні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, що є значним фактором ступеня ризику для населення та потребує проведення відповідних заходів з доведення їх до питної якості.

Проблема потребує цільового вирішення, шляхом якого може бути викорис­тання індивідуальних водоочищувачів (фільтрів) та впровадження групових і ло­кальних водоочисних установок. Для вивчення питання необхідно залучення фахівців науково-дослідних інститутів та практиків.

У Запорізької області знаходиться 98 каналізаційних і очисних споруд під­приємств, міських та сільських поселень, 9 з них знаходяться у аварійному ста­ні, виконуючи лише транзитні функції з перекачки стічних вод. Через нестачу ко­штів на природоохоронні заходи деякі діючі очисні споруди протягом багатьох років не реконструювалися, функціонують без капітальних ремонтів обладнання, устаткування.

Протягом 2013 року в Запорізької області не реєструвалося аварійних скидів забруднених стічних вод, відключення очисних споруд від джерел енергопоста­чання, яке могло привести до аварійного скиду у р. Дніпро та Азовське море неочищених стоків.

За останні 10 років якість питної води за гідрохімічними показниками залиша­ються стабільною.

Джерело: Твоє майбутнє – земля за порогами. – Запоріжжя: Дніпровський металург, 2014 – 271 с. ISBN 978-617-573-083-6

Наукове-популярне видання. Підготовлене Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної Державної адміністрації.