Сучасний стан водопровідно-каналізаційної мережі та якості питної води

 

Централізованим питним водопостачанням у Запорізькій області забезпечені 14 міст, 18 з 23 селищ і 560 сільських населених пунктів з 914, у яких мешкає 86,6 % населення області. При цьому, 74,6 % населення має можливість отримувати послуги централізованого водопостачання цілодобово. Вода по графіку подається в 188 населених пунктах.

Населення 220 сільських населених пунктів Оріхівського, Гуляйпільского, Пологівського, Приморського, Бердянського, Чернігівського, Приазовського та Якимівського районів користуються тільки привозною водою, що складає 7,2 % від загальної чисельності населення області.

Питне водопостачання області на 89 % забезпечується за рахунок поверхневих джерел (р. Дніпро) і на 11 % із підземних джерел. Близько 79 % запасів підземних вод за фізико-хімічними показниками (вмісту заліза, марганцю, загальної мінералізації та жорсткістю) не відповідає вимогам Державних санітарних норм і правил 2.2.4-171-10 „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”.

Обсяг оцінених прогнозних ресурсів підземних вод в області становить 1550,0 тис. куб. м/добу, із них 290,8 тис. куб. м/добу – експлуатаційні запаси. Усього в області на добу забирається біля 60,0 тис. куб. м/добу води з підземних джерел, 3,9 % загальної кількості прогнозних ресурсів. Майже в               79 % запасів підземних джерел вода не відповідає за фізико-хімічними показниками (вмісту заліза, марганцю, загальною мінералізацією та жорсткістю) не відповідає вимогам діючих санітарних норм.

Крім того, у південно-західній частині запаси підземних вод питної якості значно знижені за рахунок діяльності Запорізького залізорудного комбінату.

Водопровідне господарство області характеризується дефіцитом питної води (в цілому дефіцит питної води складає близько 500 тис. куб. м/добу). Запорізька область із-за свого географічного розташування, є однією з малозабезпечених водою в України. Єдиними поверхневими джерелами для забезпечення населення області питною водою являються річки Дніпро, Берда та Каховський магістральний канал. Інші річки для використання в господарсько-питних цілях не придатні.

Для забезпечення питною водою з відкритих джерел в області функціонують 4 комплекси водозабірних і водоочисних споруд. Зазначені комплекси забезпечують питною водою населення міст Запоріжжя, Бердянськ, Вільнянськ, смт Новомиколаївка, Якимівка, Кушугум, Балабине, сільські населені пункти Вільнянського, Новомиколаївського, Запорізького, Якимівського і Приазовського районів. Решта населення області використовує для господарсько-питних цілей воду з артезіанських свердловин.

На сьогодні в Запорізькій області експлуатується 810 джерел централізованого водопостачання, 508 господарсько-питних водопроводів.

На більшості об`єктів питного водопостачання не дотримується режим санітарної охорони. В області налічується понад 300 недіючих артезіанських свердловин, які належним чином не затомпоновані, що призводить до хімічного та бактеріального забруднення підземних водоносних горизонтів. Окрім цього, витоки з аварійних мереж призводять до вторинного забруднення питної води, підтоплення територій населених пунктів Запорізької області та забруднення навколишнього середовища.

Неякісною питною водою користується практично половина населення області. Згідно з оперативною інформацією обласної СЕС, за даними нагляду за окремими об`єктами питного водопостачання області, в період з 24.10.2011 по 30.10.2011 відхилення від норми за бактеріологічними показниками досягає: по сільських водогонах до 3,6 %, а за хімічними показниками: по комунальних водогонах – до 13 %, по сільських водогонах – до 17 %. Відхилення від нормативних значень по санітарно-бактеріологічних показниках мають місце в Якимівському, Василівському, Гуляйпільському районах, а по санітарно-хімічних – в Якимівському, Василівському, Гуляйпільському, Бердянському, Мелітопольському та Михайлівському районах. Ці дані свідчать про те, що населення споживає небезпечну в епідеміологічному відношенні питну воду.

Основна проблема в забезпеченні населення області питною водою полягає в незадовільному матеріально-технічному стані об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства. Так, протяжність старих і аварійних водопровідних мереж складає 37,9 % від загальної протяжності мереж, у заміні потребує близько 50 % насосів на водопровідних насосних станціях. Така ситуація призводить до значних втрат питної води при транспортуванні (об'єми витоків і втрат питної води складають 32,7 % від об'ємів питної води, поданої у водопровідну мережу), а також до погіршення якості питної води за рахунок її забруднення.

У Запорізькій області централізованим водовідведенням забезпечено лише 56 % населення, яке мешкає в 14 містах, 11 селищах і 28 сільських населених пунктах.

Більшість систем централізованого водовідведення населених пунктів Запорізької області побудована та введена в експлуатацію більше 30 років тому. За останній час значно погіршується стан каналізаційних мереж, споруд і обладнання. Так, понад 30 % каналізаційних мереж знаходяться в старому або аварійному стані, і потребують негайної заміни. Близько 80 % каналізаційних очисних споруд, насосних станцій і обладнання на них потребують реконструкції.

Технології очистки стоків застаріли. На даний час, у смт Приазовське та Кирилівка, які є санаторно-курортними та оздоровчими зонами республіканського значення на узбережжі Азовського моря, відсутні каналізаційні очисні споруди. Наразі, населення та відпочиваючі санаторно-оздоровчої зони Кирилівської селищної ради Якимівського району забезпечені централізованим водопостачання в об`ємі до 2,0 тис. куб. м/добу, що складає   16 % від необхідної потреби. Відсутність якісної питної води є одним із стримуючих факторів розвитку курортно-рекреаційної зони області.

 Аварійний стан мереж і обладнання створює загрозу вторинного забруднення джерел водопостачання стічними водами, спалахів інфекційних хвороб, погіршення санітарно-епідемічної ситуації в області.

У 2010 році в Запорізькій області зібрані 76,26 млн. куб. м стоків, що на 3,29 млн. куб. м менше, ніж в попередньому 2009 році. З них 75,11 млн. куб. м (99 %) очищених.

На очисних спорудах водопостачання та водовідведення на низькому технічному рівні, а в більшій частині їх, практично не вирішені питання обробки та утилізації осадів при очищенні питної води та стічних вод.

Скорочення об'ємів скидання забруднених стічних вод досягнуті внаслідок впровадження в області ряду важливих водозахисних заходів, спрямованих на попередження забруднення водних об'єктів. Зокрема, практично розв'язана головна екологічна проблема, яка має місце впродовж багатьох років - забруднення ріки Дніпро неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами КП " Водоканал" м. Запоріжжя від лівобережної частини міста.

Після введення в експлуатацію в 2008 році першого пускового комплексу об'єкту "Розширення і реконструкція центральних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя", виконаного в рамках кредиту ЄБРР, каналізаційні стічні води м. Запоріжжя в повному об'ємі близько 150 - 170 тис. куб. м/добу проходять повний цикл біологічного очищення. Загальна потужність об'єкту складає 280 тис. куб. м/добу. Склад забруднюючих речовин в оборотних водах, після очищення, скоротився по зваженим речовинам в 6 разів, по азоту амонійному в 10 разів, по біологічному споживанню кисню (БСК5) - більше ніж в 5 разів.

Введення в дію другого пускового комплексу дозволить розв'язати проблему розміщення залишкового мулу за рахунок обезводнення осаду.

В області, окрім міст Запоріжжя, Токмак, Енергодар, Бердянськ, Вільнянськ, ніде не розв'язана проблема очищення господарчо-побутових стоків.

Експлуатація каналізаційних систем ускладнена ще й тим, що через постійний дефіцит коштів напірні та самопливні каналізаційні колектори побудовані в одну нитку. При такій системі транспортування стоків у процесі експлуатації неминуче періодичне скидання неочищених стоків у водні об'єкти в разі аварійних зупинок насосних станцій, поривів напірних колекторів і раптових відключень електроенергії. Замість планово-попереджувальних ремонтів на спорудах і мережах каналізації ведуться аварійно-відновлювальні роботи.

Найголовнішою проблемою підгалузі житлово-комунального господарства є збитковість підприємств, що обумовлено недосконалою тарифною політикою, яка не забезпечує повного покриття їхніх витрат. Крім того, однією з основних проблем залишається заборгованість споживачів за надані послуги. У цілому по регіону дебіторська заборгованість у підгалузях водопостачання та водовідведення зросла в 1,5 рази. Наявність значних сум дебіторської заборгованості за надані послуги з недостатнім рівнем проведення претензійно-позовної роботи та відсутності дієвих механізмів впливу на боржників.

Через незадовільне фінансове становище, підприємства області, що надають житлово-комунальні послуги, майже не здійснюють капітальні вкладення на оновлення матеріально-технічної бази, технічне переоснащення житлово-комунального господарства, модернізацію діючих потужностей.

Забруднення водних об’єктів – джерел питного водопостачання за недостатньої ефективності роботи каналізаційних та водопровідних очисних споруд спричинює погіршення якості питної води та створює серйозну небезпеку для здоров’я населення в Запорізькій області.

Проблеми водозабезпечення населення та якості питної води мають загальнодержавне стратегічне значення і потребують комплексного вирішення.

 

Джерело: Регіональна цільова програма «Питна вода Запорізької області» на 2012-2020 роки