Мелітопольські вчені вивчали вплив пестицидів на асоційоване агробіорізноманіття
Виконаний у Таврійському державному агротехнологічному університеті кореляційний аналіз свідчить на користь негативної залежності між динамікою чисельності зайця-русака та кількістю пестицидів, внесених до мисливських угідь.
Автор дослідження, Федюшко М.П., привів результати динаміки щодо чисельності зайця-русака в залежності від кількості застосованих пестицидів в мисливських угіддях Північного Приазов’я України. Автор вважає, що можливе використання показників чисельності популяції зайця-русака як індикатора антропогенного тиску на асоційоване агробіорізноманіття.
Зокрема, у статті вказується: «Найбільш несприятливими умовами для існування виду є сучасні підходи інтенсифікації процесів в рослинництві, тобто застосування добрив, обробка хімікатами посівів зернових культур, постійне перебування людини в місцях існування, а також значне збільшення чисельності хижаків».
Автор наголошує:
«Все відчутнішими стають негативні наслідки хімізації сільського господарства (використання міндобрив, отрутохімікатів, пестицидів) - як наслідок погіршуються властивості ґрунту, його стан, через нагромадження значної кількості шкідливих хімічних речовин, які вносились без належного контролю та розрахунків і врахування екологічних законів».
Цитати з публікації:
"Слід враховувати, що негативна дія отрутохімікатів на фауну полягає не тільки і не стільки в тому, що вони можуть безпосередньо викликати загибель тварин. Проте багато хімічних речовин і в невеликих дозах можуть погіршувати загальний стан тварини, зменшувати його вагу, приводити до біохімічно і морфо-фізіологічних змін в організмі, а часі о навіть до загибелі тварин в результаті хронічного отруєння".
"Деякі пестициди, зокрема хлорорганічні, негативно впливають на репродуктивні здібності, що кінець кінцем різко знижує чисельність популяції тварин, в т.ч. корисних. Нагромадження пестицидів в організмах ссавців викликає зміни в їх поведінці: стає характерним сповільнене усвідомлення небезпеки, відсутній страх, збільшується кількість уроджених виродків, виражена виснаженість".
"Для попередження можливих негативних наслідків необхідно комплексно, передчасно і об'єктивно оцінити рівень потенційної небезпеки при використанні хімічних засобів з врахуванням погодних умов. Метою роботи є дослідження взаємозв'язку між чисельністю зайця-русака та кількості пестицидів, внесених при проведенні агротехнологічних процесів".
Автор дослідження проаналізував динаміку чисельності зайця-русака та кількість використання пестицидів у різних агротехнологічних процесах в мисливських угіддях
Рис. 1. Динаміка чисельності зайця-русака залежно від рівня пестицидного навантаження в умовах Північного Приазов'я України
В статті вказується що, "з 1996 р. до 2000р. кількість використаних пестицидів поступово знижувалась до рівня 90000 кг на рік, що є абсолютним мінімумом використання пестицидів в новітню епоху. Після чого спостерігається стрімке зростання обсягів до 230000 кг на рік в період різкої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва (2000-2003 pp.). Після проведеного розпаювання земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств, використання пестицидів дещо зменшилось і в період з 2003 по 2005 роки використовували в середньому близько 180000 кг на рік при тій самій кількості ріллі. Поступове збільшення пестицидного навантаження на агроекосистеми в період 2005 по 2008 роки до рівня 240000 кг на рік характеризується активізацією вирощуванням соняшнику, сої та інших культур, технології яких передбачають збільшення використання пестицидів. Крім того, при аналізі зміни динаміки пестицидного навантаження було виявлено хвилеподібну залежність з періодом 4-5 років, що можна пояснити виснаженням грунту і необхідністю сівозмін".
Для статистичного підтвердження взаємозв'язку між чисельністю зайця-русака та рівнем пестицидного навантаження на територію було виконано кореляційний аналіз. Отримане значення коефіцієнту кореляції свідчить, що за умов збільшення кількості внесених пестицидів відповідно зменшується кількість зайця-русака, і цей зворотній зв’язок є статистично значним (г = - 0,797, р < 0,05).
Джерело:
М.П. Федюшко (2013). Вплив пестицидів на чисельність зайця-русака в Північному Приазов'ї. Биологический вестник
