18 травня, у четвер, на інтерактивній платформі ZOOM для учнів Запорізької гімназії №19 у рамках програми дій постійно діючого кіноклубу Docudays UA «Вісник Мрії» відбувся захід правової просвіти з переглядом та обговоренням документального фільму Андрія Литвиненка «Заповідник Асканія».
Захід відбувся на честь Міжнародного дня біологічного різноманіття та мав назву «ПРО ВАЖЛИВЕ І ЗНИКАЮЧЕ ТА ПРО ТЕ, ЯК ЦЕ ЗБЕРЕГТИ».
- Завдання цієї зустрічі – ознайомити наших учнів з цілями існування природних біосферних заповідників та з проблемними умовами, в яких функціонують такі формування в Україні, - каже керівник кіноклубу Docudays UA «Вісник Мрії» та педагог-організатор Запорізької гімназії №19 Андрій Єлькін.
- Крім того, ми сподіваємось, що на прикладі біосферного заповідника «Асканія-Нова» наші відвідувачі змогли замислитися над тим, що кожен з нас може зробити для життєздатності заповідних зон та сприяння реформ довкілля в цілому, задля захисту, збереження, популяризації заповідників, - додає він.
Вже не вперше експертом кіноклубних заходів виступає голова ГО "Інститут екології і краєзнавства "Запорозький край" та лауреат міжнародної премії "Земля жінок" Світлана Корзун.
За її словами, перегляд видатного документального фільму Андрія Литвиненка дозволяє зрозуміти унікальність та цінність «Асканії Нови», крізь історії людей, які працюють чи працювали у заповіднику - простежити проблеми забезпечення його функціонування.
Обговорення фільму дозволило зрозуміти зв’язок захисту природи з правами людини, а також - дізнатися, які обов’язки має держава у даному контексті.
Учасники й учасниці ділилися своїми емоціями та думками, характеризували героїв фільму (риси характеру, емоційний стан, життєві амбіції, виклики тощо), їхнє ставлення до тварин та рослин, звертали увагу на матеріально-технічне забезпечення заповідника, на те, чим ці герої відрізняються та чим вони схожі.
Розглядалися можливості щодо подальших дій на допомогу як безпосередньо біосферному заповіднику «Асканія-Нова», який з перших днів військової агресії росії проти України опинився в окупації, так і іншим природнім заповідним зонам.
Під час засідання були застосовані інтерактивні форми донесення інформації – ігри, вікторини, опитування, розгляд фото, робота в групах, «гарячий мікрофон».
Перша пошукова група досліджувала стан природно-заповідного фонду України та його проблеми. Друга група сконцентрувалася на проблемах заповідника Асканія Нова.
Наприкінці зустрічі учасники намітили тематику та зміст творчих проєктів для реалізації у подальшому, а саме: розглянути можливість проведення конкурсу сайтів про заповідні території України, розробити інформаційні кампанії, метою яких буде концентрація ресурсів допомоги територіям ПЗФ.
Первинну відповідальність за збереження та розвиток природно-заповідного фонду несе держава. Проте і місцеві громади та громадськість - тобто, кожен з нас, також можуть долучатися до захисту природно-заповідного фонду, - кажуть учасники зустрічі. .
Учасники звернули увагу на ст. 63 Закону, яка передбачає, що громадський контроль за станом об’єктів ПЗФ можуть здійснювати інспектори на громадських засадах:
«Громадський контроль за додержанням режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища, які проводять свою діяльність відповідно до Положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища» .
Звісно, це може бути й інша волонтерська та фінансова допомога, а органи місцевого самоврядування також можуть долучатися до питань охорони, розвитку туризму та привабливості об’єкту заповідного фонду, - звертають увагу організатори зустрічі.
Презентація –
Відеозвіт заходу можна дивитися за адресою посилання: https://youtu.be/4ajGQtzsmVY
Стан Природно-заповідного фонду України та його проблеми (звіт першої пошукової групи):
До лютого 2022 року Україна мала значну кількість природно-заповідних територій та національних парків.
Український природно-заповідний фонд включає різні категорії природних територій, що охороняються, такі як національні природні парки, заказники, пам'ятники природи, біосферні заповідники та ін. Ці території покликані зберігати унікальні екосистеми, біорізноманіття та природні ресурси країни.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, до 900 природоохоронних територій сьогодні окуповані або ж на їхній території ведуться бойові дії. Зараз території поступово звільняються, інші — все ще під окупацією, і, зрозуміло, що вести природоохоронну діяльність там практично неможливо ні державним органам влади, ні громадським організаціям.
Щоб отримати актуальну інформацію про стан природно-заповідного фонду в Україні після лютого 2022 року, ми запланували звернутися до офіційних джерел, таких як Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна служба з питань геології та природних ресурсів України або спеціалізованих організацій, які займаються охороною природи в Україні.
Відмічаємо, що до 2022 року в Україні було створено та активно функціонував природно-заповідний фонд, що включає різноманітні природно-заповідні території.
На території України є безліч національних природних парків, які відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття та унікальних екосистем. Деякі з найвідоміших національних парків в Україні включають Карпатський національний природний парк, Бузький гірсько-лісовий заказник, Асканія-Нова, Гомель-Прип'ятський заповідник та інші.
Крім того, в Україні є безліч заповідників та заказників, таких як Чорнобильський заповідник, Асканія-Нова біосферний заповідник, Деснянсько-Старогутський національний парк, Синевирський національний природний парк та багато інших.
Ці території є унікальними природними угіддями, де проводяться наукові дослідження, охороняються рідкісні та зникаючі види рослин та тварин, а також ведеться робота з екологічної освіти та туризму.
Стан природно-заповідного фонду в Україні до 2022 року, ймовірно, був схильний до різних викликів, таких як незаконне рубання лісу, незаконне полювання, забруднення навколишнього середовища та інші фактори, які могли впливати на стан природних територій. Проте, уряд України та різні організації працювали на збереження та управління природно-заповідним фондом для його захисту та сталого використання.
Сьогодні природно-заповідний фонд України стикається з низкою проблем, що впливають на його стан та ефективність охорони природних територій.
Ми відмічаємо деякі з цих проблем.
По перше, це військові дії на території України. Вимагаємо терміново припинити злочини проти природи, включаючи екоцид та геноцид.
Відмічаємо незаконне рубання лісу, незаконне полювання, незаконне збирання рідкісних рослин і тварин як серйозну загрозу для природно-заповідних територій. Вони призводять до руйнування екосистем, зниження біорізноманіття та знищення життєвих середовищ рідкісних та зникаючих видів.
Забруднення навколишнього середовища: Вплив промислових та сільськогосподарських підприємств, неправильне поводження з відходами та викиди забруднюючих речовин мають негативний вплив на екосистеми природно-заповідних територій. Це може призвести до забруднення водойм, ґрунту та погіршення умов проживання тварин і рослин.
Проблемою природно-заповідного фонду України є недостатнє фінансування. Обмежені бюджетні кошти та недостатнє фінансування ускладнюють проведення необхідних заходів щодо охорони та управління природно-заповідними територіями. Це включає підтримку наукових досліджень, моніторинг стану екосистем, реалізацію охоронних заходів та розвиток інфраструктури для відвідувачів.
Конфлікти інтересів: Деякі природно-заповідні території знаходяться поблизу населених пунктів або земель, що використовуються для сільськогосподарських чи промислових цілей. Виникають конфлікти між потребою в охороні природи та економічним розвитком. Необхідно досягати балансу між захистом природи та задоволенням потреб місцевого населення та економіки.
Недоліки екологічної освіти та обізнаності.
Загальна проблема – це недостатня система контролю та нагляду! Відсутність ефективної системи контролю та нагляду може призводити до порушень правил та законів щодо природно-заповідних територій. Це може включати незаконні будівельні роботи, незаконне використання природних ресурсів та інші дії, які завдають шкоди екосистем.
Зміна клімату! Зміна клімату є значною загрозою для природно-заповідних територій. Це може призводити до зміни поширення видів, порушення балансу екосистем та погіршення умов.
Вразливість катастрофічних подій: Природно-заповідні території можуть бути вразливими до різних катастрофічних подій, таких як пожежі, повені, землетруси тощо.
Наша дослідницька група вважає, що для вирішення цих проблем необхідно посилити охорону та управління природно-заповідними територіями, підвищити обізнаність громадськості щодо значущості природи та екологічної стійкості, забезпечити адекватне фінансування та розробити стратегії адаптації до зміни клімату. Також важливою є співпраця з міжнародними організаціями та іншими країнами для обміну досвідом та ресурсами в галузі охорони природи.
Але у першу чергу потрібно терміново завершити війну, через яку відбувається варварське знищення природних територій.
Проблеми заповідника Асканія Нова (звіт другої пошукової групи):
Асканія-Нова — цінний для України заповідник, а його екосистема — не така незалежна, як в інших парках. Півтори тисячі копитних, зоопарк, безліч птахів існують не в диких, а напівдиких умовах, і їхні життя цілком залежать від роботи персоналу.
Якщо працівники Асканії евакуюються, бо ця територія наразі окупована, усе те, що приваблює відвідувачів у заповіднику, просто загине. Саме тому більшість працівників досі перебувають там.
Наша група визначає деякі з проблем, пов'язаних із заповідником Асканія-Нова.
По-перше, це - зміна сільськогосподарської діяльності. Заповідник Асканія-Нова знаходиться в аграрній області, де відбуваються активні сільськогосподарські діяльності, включаючи розведення великої рогатої худоби. Це може призвести до конфліктів між потребою у збереженні природи та вимогами сільськогосподарських потреб. Пасовищні землі, що використовуються для розведення худоби, можуть впливати на природні екосистеми заповідника.
По-друге, це порушення біорізноманіття. Інтенсивне сільськогосподарське, особливо монокультури та застосування пестицидів, може призвести до скорочення біорізноманіття у заповіднику. Це може призвести до втрати місцеперебування рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, а також зниження чисельності популяцій.
Крім того, фахівці вказують на вплив туризму. Заповідник Асканія-Нова завжди приваблював велику кількість туристів, які відвідують його для спостереження за дикою природою та оригінальними екосистемами степів. Однак неправильне управління туризмом може призвести до порушення природних екосистем та негативного впливу на дикі тварини та рослини. Підвищений транспорт, сміття та порушення обмежень відвідування можуть негативно впливати на природу заповідника.
Зміна клімату - ще одна суттєва проблема біосферного заповідника. Як і інші природні резервати, заповідник Асканія-Нова піддається впливу зміни клімату. Це може призвести до зміни розподілу видів, зміни умов харчування та розмноження тварин та рослин, а також погіршення загального стану екосистем.
Як ми побачили у фільмі, головною проблемою заповідника можна вважати недостатнє фінансування: Заповіднику Асканія-Нова може не вистачати необхідного фінансування для ефективного ведення охоронної діяльності, наукових досліджень, розробки та реалізації програм збереження біорізноманіття та розвитку інфраструктури. Обмежені бюджетні кошти можуть обмежувати можливості заповідника у вирішенні проблем та питань, пов'язаних з охороною природи.
Також наша група відмічає як проблему неправильне використання природних ресурсів. Неконтрольоване використання природних ресурсів навколо заповідника, таких як вода, грунт, деревина та інші, може негативно впливати на екосистеми всередині заповідника. Незаконний видобуток деревини, незаконне полювання та незаконні розробки можуть призвести до деградації та руйнування природних угідь заповідника.
Крім того, слід звернути увагу на обмежені кадри. Нестача кваліфікованих кадрів та експертів у галузі охорони природи може ускладнювати ефективне управління та підтримку заповідника. Нестача навченого персоналу може ускладнювати проведення наукових досліджень, моніторингу стану екосистем, розробки та реалізації планів з охорони та розвитку.
Виділяємо також недолік поінформованості та розуміння серед місцевого населення та громадськості щодо важливості заповідника та його охорони може ускладнювати ефективність заходів щодо збереження природи. Також може спостерігатися нестача співпраці між заповідником та місцевими спільнотами, що може позначитися на взаємодії та досягненні згоди з питань охорони та управління.
Таким чином наша пошукова група вважає, що для вирішення цих проблем необхідно посилення фінансування заповідника Асканія-Нова, забезпечення ефективного контролю використання природних ресурсів на околицях заповідника, залучення та навчання кваліфікованих фахівців, підвищення обізнаності та співпраці з місцевим населенням.
Відгуки:
Даша Лебединська: На перших кадрах фільму ми бачимо тварин. Хоч вони й не можуть бігати повністю вільно вздовж полів, у них є їжа та дуже масштабна територія. Фахівці постаралися зробити заповідник максимально природним та екологічно чистим, наскільки це можливо у даній місцевості.
Деякі з місцевих живуть досить бідно, як сказав один із мешканців: "Чим менше маєш, тим важче відібрати". Вони зберігають у своїх будинках дорогі їм спогади про минуле.
Працівники ставляться до роботи дуже відповідально, вони намагаються донести до відвідувачів заповідника повагу до його жителів . Люди не втручаються в життя тутешніх тварин, вони самі мають всі необхідні природні навички. І все ж таки якщо виникнуть якісь проблеми, поруч завжди є фахівці, які готові допомогти. Для туристів це не тільки розвага але й місце для відпочинку, всі вони дізнаються для себе щось нове, слухаючи розповіді екскурсовода. Нам подарували унікальну можливість спостерігати за життям тварин у природному середовищі. Люди, що працюють у заповіднику, дарують щастя не тільки туристам, але й дарують свободу тваринам, що проживають у ньому.
Влад Кузнецов: Мені сподобався фільм "Асканія Нова".Цей фільм показав нам справжню душу заповідника та розповів про добрих людей, які дбають про тварин заповідника, які виживають у часи війни. Та саме сподобалось наше засідання та обговорення проблем, які зустрілися у фільмі!
Аліна Сахнова: Захід був дуже інформативний та цікавий. Щодо заповідників, багато з них під окупацією. Окупанти вбивають та вивозять рідкісні види тварин. Їхні вчинки не можуть ніким контролюватися. Вони вчиняють екоцид на окупованих територіях.
Олександр Бачурський: Повнометражний та змістовний фільм "Заповідник Асканія" майже замінив нам захоплюючу подорож до одного з найкрасивіших природних заповідників України. Цей фільм вдало передає велич і багатство природи, що приховані в цьому неповторному місці. Від засніжених ланів до вишуканої флори і фауни, кожний кадр передає неперевершену красу заповідника. Подорожуючи разом з героями стрічки, я почувався, ніби сам став часткою цієї дивовижної екосистеми. Історії про тварин, які населяють заповідник, були вкрай інформативними та навчальними. До всього цього додавалася ще й додаткова інформація від експерта протягом чергової нашої кіноклубної зустрічі. Загалом, дана стрічка вражає своєю красою і викликає бажання самому відвідати це місце, щоб насолодитися його унікальністю і спокоєм.
Додатково!
Корзун Світлана Анатоліївна, Голова ГО "Інститут екології і краєзнавства "Запорозький край". Лауреат міжнародної премії "Земля жінок". Володарка сертифікату програми стажування у США «Громадські зв'язки» з теми «Державна політика щодо переробки відходів» за підтримки USAID, World Learning, World Affairs Council of Kentucky/Southern Indiana, PH International
Андрій Литвиненко закінчив Університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка- Карого у 2012 році. Спеціальність - режисер кіно і телебачення. Був автором ідеї й одним із режисерів кіноальманаху «Поза Євро», присвяченому Чемпіонату світу з футболу Євро-2012, взяв участь в антології «Українські голоси» та «Євромайдан. Чорновий монтаж», «Київ від сходу до заходу». У 2013 році отримав грант СаиСе і навчався у Варшавській школі Вайди у студії документальних фільмів. Автор ідеї фільму «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова».
ВИБРАНА ФІЛЬМОГРАФІЯ: Внутрішні переселенці - вгору попри все (2016), Уанепіі (2017), Наука переможе!!! (2017), Заповідник Асканія (2018).
Важливі поняття:
БІОСФЕРНІ ЗАПОВІДНИКИ - це спеціальні установи, які відводяться для збереження природно-заповідного фонду. Такі заповідники допомагають зберігати у природньому стані найбільш типові природні комплекси біосфери. Окрім того, у межах таких заповідників проводяться наукові дослідження і спостереження за станом навколишнього середовища. Біосферні заповідники мають загальнодержавне значення і міжнародний статус
В Україні створені три біосферні заповідники, які також включені до міжнародної мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО (спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, культури і науки): «Асканія-Нова», Чорноморський та Карпатський.
Додатковий матеріал:
В Україні питання охорони природно-заповідного фонду і функціонування біосферних заповідників зокрема, закріплене на рівні Закону «Про природно-заповідний фонд України». У вступній частині Закону зазначене наступне:
«Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
У зв’язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.»Біосферні заповідники включаються ... до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" та набувають міжнародного статусу (ст. 17 Закону).
За цим Законом, держава має низку зобов’язань, наприклад: державний контроль за додержанням режиму територій (ст.60), (тобто, щоб використання та доступ до цих територій відбувалися в межах допустимих норм та у визначеному порядку), фінансування біосферних заповідників за кошти державного бюджету (ст.46), податкові та інші пільги (ст.49) та ін.
Відповідно, для виконання цих умов, держава повинна здійснювати конкретні кроки.
У період з 2018 по 2020 рік держава виділяла для підтримки заповідника від 15 з половиною мільйонів до близько 14 мільйонів гривень. При цьому, у 2020-му році фінансування було менше, ніж 2018-му.
ІНОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:
1. Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
2. Закон України «Про доступ до публічної інформації» (буде корисним для складання та направлення інформаційних запитів)
3. Закон України «Про звернення громадян» (ст. 231 стосується електронних петицій)
4. Указ Президента України «Про біосферні заповідники в Україні» від 26.11.1993 р. №563/93.