Кіноклубна подія з теми «Права і свободи людини»! Перегляд та обговорення документального фільму Елізабет Ло «Готель 22»! Робота з текстом Загальної декларації прав людини!
Все це відбулося 4 травня, у четвер, за участю учнів Запорізької гімназії №19 на платформі інтерактивного сервісу ZOOM під час засідання постійно діючого кіноклубу Docudays UA «ВІСНИК МРІЇ».
– Наша цільова аудиторія – це представники екологічної громадської організації «Республіка Мрія», екологічні права громадян у пріоритеті, тому дуже важливо, щоб під час кожної кіноклубної події формувалось розуміння «прав» і «свобод» людини, та для цього ми вчимося аналізувати твори кіномистецтва, розуміти авторські ідеї та способи, якими вони показані на екрані, - каже модератор зустрічі, педагог-організатор гімназії Андрій Єлькін.
Перед переглядом фільму за допомогою визначень видатного польського правозахисника Марека Новіцького учасники обговорювали поняття «права» та «свободи».
За словами правозахисника, право (яке іноді називають позитивним правом) - це зобов’язання влади вчинити активні дії на користь кожного з нас. Наприклад, право на освіту покладає на владу обов’язок створити мережу шкіл, в яких зможуть навчатися всі діти. І в цьому випадку не так важливо, як вирішується питання оплати за освіту, тобто чи передбачається пряма оплата навчання чи то сплата податків до держбюджету, який постає в ролі посередника. А ось якщо дитина не може здобути освіти внаслідок того, що - при першому з названих вище рішень - немає ефективної системи виплати стипендій, то порушується право на освіту. Так само право на суд передбачає обов’язок побудувати мережу судових установ, до яких може звернутися кожна людина для вирішення важливої для неї справи.
У той же час, свободи (які часом називають негативними правами) - це заборони владі втручатися в ті чи інші сфери нашого життя. Свобода слова або свобода совісті - це заборона державній владі втручатися в ці сфери людської активності. Інакше кажучи, якщо я маю на щось право, то влада зобов’язана щось для мене зробити. Якщо мені належить свобода, то держава зобов’язана від дій утриматися.
Події фільму відбуваються протягом однієї драматичної ночі в автобусі у Кремнієвій долині. Лінія 22 - єдиний цілодобовий автобусний маршрут у Пало Альто. Удень це звичайний міський автобус. Проте вночі він перетворюється на неофіційний притулок для бездомних.
Під час обговорення учасники ділилися своїми враженнями, декодували аудіовізуальний медіатекст.
Вони дізналися, що права і свободи людини можуть проявлятися тільки у взаємовідносинах людини з державою. Влада повинна виконувати свої обов’язки, щоб гарантувати реалізацію прав людини, при цьому, що стосується свобод, то завдання влади не втручатися. Владі дозволено тільки те, що допускається законом, людині дозволено все те, що законом не заборонено.
Права людини індивідуальні та невід’ємні. Більшість прав і свобод можуть бути обмеженими, але не може бути обмеженими свобода від рабства і тортур.
Права і свободи людини неподільні, взаємозалежні, взаємопов'язані. Крім того, вони універсальні: стосуються всіх людей в усьому світі без обмежень за часом, кожен має право користуватися правами людини без якої б то не було різниці, як то щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань національного чи соціального походження, майнового станового або іншого становища.
- Права і свободи людини відображають основні потреби людини. Вони встановлюють базові стандарти, без яких люди не можуть жити, зберігаючи людську гідність, - зауважив модератор.
Групова робота. Групи працювали з джерелом сайту Верховної ради України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text . Шукали у тексті загальної декларації прав людини, які права і свободи були у героїв фільму.
Наприкінці зустрічі традиційно відбувся «гарячий мікрофон»:
Олександр Бачурський: Цього разу американський фільм "Готель 22" вразив нас своєю невеликою тривалістю, та, водночас, дуже містким змістом, концентрованим сенсом. Під час перегляду ми мали можливість побачити фрагменти з життя найменш відомого прошарку будь-якого суспільства - безхатченків, які вимушені жити у, м'яко кажучи, складних та несприятливих умовах. Стрічка дає зрозуміти, що така ситуація, в меншому чи більшому ступені, присутня по всьому світові, в тому числі й в США. Але також завдяки цьому фільму ми бачимо небайдужість американського суспільства, яке не приховує цієї проблеми та приймає активні й рішучі дії, спрямовані на винищення цього явища на їхній Батьківщині, зокрема створюючи подібні фільми, які не дають можливості замовчувати цього. У цій справі з них можна тільки взяти приклад. Загалом, в рамках нашого кіноклубу ми ще не бачили поганих чи несправедливих фільмів, і ця стрічка виключенням не стала!
Дар’я Лебединська: Фільм знятий у досить похмурому форматі, сірі кольори відображають обстановку в автобусі, де їхали люди. Хоч вони і є пасажирами, багато їх такими не вважають. Є певні правила, які повинні дотримуватися в транспорті, це стосується і водія. Хоча правила були досить суворими, пасажири яким доводилося ночувати в добовому автобусі, намагалися їх дотримуватися, а у відповідь їхні права намагалися принизити. Фільм був досить пізнавальним і я зробила для себе висновок. Думаю, що можна створити більш комфортні правила для цілодобових поїздок.
Анна Сурело: Я дуже дякую за проведену роботу, мене тішить те, що у нашій гімназії говорять про таке, бо це дійсно важлива тема, адже від цього залежить наше майбутнє.
У якості творчих завдань учасникам запропоновано за бажанням записати, які права та свободи вони мають, порівняти перелік із результатами роботи іншого учасника, написати есе на тему: «Мої права і свободи», провести опитування серед своїх знайомих щодо їх розуміння прав і свобод людини.
Замовити Сертифікат учасника можна користуючись адресою посилання:
Додатково! Елізабет Ло народилася й виросла у Гонконзі, отримала ступінь бакалавра з англійської мови та кінознавства Школи мистецтв Тіш Нью-Йоркського університету. її короткометражні фільми мали успіх на фестивалях Америки і Європи, включаючи «Санденс», навчалася на магістратурі Стенфордського університету на програмі з документального кіно. До вступу в університет Елізабет написала сценарій і стала співпродюсеркою відзначеного нагородами документального серіалу «Наша Америка із Лісою Лінґ». Фільмографія: Острів скарбів (2014), Остання зупинка в Сан- та-Розі (2014)
Презентація заходу – https://4af7cfb7-b054-4e9c-8222-702604326338.usrfiles.com/ugd/4af7cf_d367579e598c458689dbfb775ade25ba.pdf